Знайома картина, правда? Сонячний день, ви в парку, з розмаху кидаєте улюблений червоний м’ячик вашого собаки в соковиту зелену траву. Пес радісно мчить… і пробігає в метрі від іграшки. Починає нюхати землю, розгублено дивиться на вас, мовляв: «Ну і де?». А ви стоїте і думаєте: він що, знущається? Ні, ваш собака не лінивий і не вередливий. Швидше за все, він справді не бачить цей м’ячик. І справа тут у тому, як влаштований зір собаки — світ для нього виглядає зовсім не так, як для нас.
Про це пише ChatLap.
Як насправді влаштований зір собаки? Забудьте про чорно-біле кіно
Давайте одразу розвіємо старий міф: собаки не бачать світ чорно-білим. Цю теорію спростували ще років 15 тому. Але й кольоровим, як у нас, їхній зір не назвеш. Якщо чесно, наші хвостики — природжені дальтоніки. У людському оці є три типи колбочок, що відповідають за сприйняття синього, зеленого та червоного кольорів. Це дозволяє нам бачити всю палітру веселки. А у собак таких колбочок лише два типи. Вони чутливі до синьо-фіолетового та жовто-зеленого спектрів. А от з червоним і зеленим у них біда. Для собаки ці два кольори зливаються в один невиразний відтінок, щось середнє між брудно-жовтим, сірим та коричневим. Уявіть, що ви кидаєте сірий камінець на сіру землю. Важко помітити? Отож. Саме так для вашого улюбленця виглядає яскраво-червоний м’ячик на тлі зеленої трави. Він просто зливається з фоном.
Ідеальний м’ячик для парку: синій проти жовтого
То що ж робити? Все просто: вибирати іграшки тих кольорів, які собака розрізняє найкраще. І тут є два безпрограшних варіанти. Перший і найкращий — синій. Усі відтінки синього та фіолетового собаки бачать чудово і чітко. Синій м’яч на зеленому газоні для них — це максимально контрастний об’єкт. Вони помітять його здалеку і не загублять, навіть якщо він закотиться в густу траву. Це справжній маяк у морі сіро-зелених відтінків. Наступного разу, коли будете в зоомагазині, зверніть увагу на сині фрісбі, м’ячики та канати. Це не просто маркетинговий хід, а річ, створена з розумінням фізіології тварини. Другий хороший варіант — жовтий. Хоча трава для собаки теж має жовтуваті відтінки, яскраво-жовтий колір для них виглядає світлішим і насиченішим. Класичний тенісний м’ячик недарма такий популярний! А от помаранчевий — це вже компроміс. Собаки сприймають його як тьмяно-жовтий, тож він буде помітний, але гірше за чистий синій або яскраво-жовтий. І так, той самий суперпопулярний червоний KONG, який є майже в кожного собачника в Україні, для ігор на вулиці — один з найгірших варіантів. Залиште його для дому.
А що як не трава? Нюанс, про який зазвичай мовчать
І ось тут починається найцікавіше. Більшість порад стосуються ігор на зеленій траві влітку. Але ж ми гуляємо з собаками цілий рік! І тут правила гри змінюються.
Наприклад, взимку на снігу ситуація кардинально інша. Синій м’ячик на білому тлі, особливо в сутінках, буде майже невидимим. А ось червоний або помаранчевий, які так погано було видно в траві, на снігу створять чудовий контраст! Собака побачить їх без проблем.
Або візьмемо осінній парк, вкритий жовтим та рудим листям. Тут уже жовтий м’ячик стане невидимкою. Він просто зіллється з опалим листям. У такому середовищі знову виграє синій колір.
Гуляєте на піщаному пляжі? Жовта іграшка — погана ідея. А от синя чи навіть та сама червона/помаранчева будуть помітні набагато краще. Виходить, що універсальної іграшки на всі випадки життя не існує. В ідеалі варто мати кілька м’ячиків різних кольорів і брати на прогулянку той, який буде найбільш контрастним до поточного оточення. Це не просто забаганка, а турбота про комфорт і радість вашого улюбленця.
Коли зір — не головне: про супернюх та інші таланти
“Але ж мій собака все-таки знаходить червоний м’яч!” — скажете ви. І матимете рацію. Але робить він це, покладаючись не стільки на очі, скільки на свій неймовірний нюх. Запах ваших рук, запах самої гуми, прим’ята трава — ось його головні орієнтири. Нюх у собаки в десятки тисяч разів гостріший за людський, тому він може знайти що завгодно і де завгодно. Зір тут лише допоміжний інструмент. Крім того, собаки чудово бачать рух. Об’єкт, що летить або котиться, вони помітять на відстані до 400 метрів, незалежно від його кольору. Проблеми починаються, коли іграшка стає статичною. Додайте до цього ширший кут огляду та здатність бачити в сутінках значно краще за нас (завдяки спеціальному шару в очах, тому самому, що світиться в темряві) — і ви отримаєте справжнього хижака. Але навіть з усіма цими суперсилами правильний колір іграшки може значно полегшити йому життя і зробити гру веселішою.
Часті питання про зір собаки
Чи всі породи собак бачать однаково?
Загальний принцип дихроматичного зору однаковий для всіх порід. Однак є дослідження, які припускають, що у хортів, наприклад, поле зору ширше, а у порід з короткою мордою (мопси, бульдоги) краще розвинений бінокулярний зір, що допомагає оцінювати відстань. Але на сприйняття кольорів це не впливає.
То червоні іграшки зовсім не потрібні?
Зовсім ні! Вдома, на тлі світлої підлоги або килима, червона іграшка буде чудово помітна. Проблема виникає саме на природних фонах — траві, листі. Тож для домашніх ігор червоні та зелені іграшки цілком підходять.
Чи правда, що собаки бачать у повній темряві?
Не зовсім. Вони бачать у сутінках і при дуже слабкому освітленні набагато краще за людей завдяки особливій структурі ока (tapetum lucidum), яка відбиває світло і підсилює його. Але в абсолютній темряві, де немає жодного джерела світла, вони, як і ми, нічого не бачать.
Який колір собака не бачить взагалі?
Немає такого кольору, який собака б “не бачив”. Він бачить усі кольори, але сприймає їх інакше. Замість червоного він бачить темно-коричневий або сірий. Замість зеленого — брудно-жовтий. Світ для нього просто менш барвистий, з домінуванням синіх та жовтих відтінків.
Тож наступного разу, заходячи в зоомагазин, спробуйте подивитися на полицю з іграшками очима свого собаки. Можливо, та яскрава синя кісточка, яку ви раніше ігнорували, виявиться найкращим подарунком для вашого чотирилапого друга. І спільні ігри стануть ще радіснішими.
