Знайома ситуація? Ви стоїте у зоомагазині перед величезним стелажем. Десятки яскравих упаковок кричать написами «холістик», «натуральний», «біологічно відповідний». Ціни різняться в рази, а консультант переконує, що лише найдорожчий варіант зробить вашого улюбленця щасливим. Та чи справді за блискучою обгорткою ховається здоров’я, а не майстерний маркетинг? Давайте розберемося, як читати етикетки, а не рекламні гасла, і обирати те, що справді потрібно вашому чотирилапому другу. Про це пише ChatLap.
Читаємо етикетку, а не рекламні гасла
Перше і найголовніше правило: ігноруйте красиві слова на лицьовій стороні упаковки та одразу перевертайте її. Вся правда — у списку інгредієнтів. Закон вимагає вказувати складові у порядку зменшення їхньої маси в кормі. Це означає, що перші 2-3 позиції і є основою раціону. Що ми хочемо там бачити?
- Джерела якісного білка: шукайте конкретні назви, як-от «дегідроване м’ясо курки», «свіжий лосось» або «м’ясне борошно з ягняти». Це чіткі та зрозумілі інгредієнти.
- Чого варто уникати: загальні фрази на кшталт «м’ясо та продукти тваринного походження» або «субпродукти». Під цими назвами може ховатися будь-що — від поживних печінки та серця до менш цінних кісток, шкіри та пір’я. Виробник не зобов’язаний уточнювати, що саме він використав, і це привід замислитись.
А як щодо популярної «беззернової» моди? Для більшості собак злаки (рис, кукурудза) є чудовим джерелом енергії та клітковини. Справжня харчова алергія на зерно, підтверджена ветеринаром, зустрічається не так часто, як нам намагаються довести маркетологи. Якщо ваш пес здоровий і не має проблем із травленням, демонізувати зернові не варто.
За лаштунками «користі»: від добавок до дозування
Виробники люблять хизуватися корисними добавками: «для блискучої шерсті», «для здорових суглобів». Зазвичай за цими обіцянками стоять Омега-3/6 жирні кислоти, глюкозамін та хондроїтин. Але чи є від них реальний ефект? Питання в кількості. Додати мікроскопічну дозу компонента, щоб просто вказати його на упаковці, — це одне. А додати його в терапевтичній, дієвій кількості — зовсім інше. На жаль, перевірити це без лабораторного аналізу майже неможливо. Тому не варто робити такі добавки вирішальним фактором вибору. Те саме стосується консервантів: напис «без штучних консервантів» звучить привабливо, але корм має якось зберігатись. Натуральні консерванти, наприклад, токофероли (вітамін Е), є безпечними та необхідними.
Ще один важливий момент — індивідуальний підхід. Таблиця з нормами годування на упаковці — це лише відправна точка. Реальні потреби вашого собаки залежать від його віку, породи, рівня активності та навіть темпераменту. Найкращий індикатор — кондиція тварини. Проведіть рукою по ребрах собаки: вони мають легко прощупуватись, але не випирати. Подивіться на улюбленця згори: ви маєте бачити «талію». Якщо цих ознак немає, порцію, скоріш за все, варто зменшити, незалежно від рекомендацій виробника.
Отже, вибір ідеального корму — це не гонитва за найдорожчим брендом чи модними трендами. Це свідомий аналіз складу та уважне спостереження за власним собакою. Не бійтеся ставити запитання, консультуйтеся з ветеринарним лікарем, якому довіряєте, а не з анонімними коментаторами в інтернеті. І пам’ятайте: будь-який перехід на новий раціон має бути поступовим, протягом 7-10 днів, щоб травна система встигла адаптуватися. Ваша турбота та поінформованість — найкращий подарунок для здоров’я та довголіття вашого вірного друга.
